Рабинович просит Луценко привлечь к уголовной ответственности Парубия

15 February 2017 | 16:30

Народный депутат Украины, председатель подкомитета Верховной Рады Украины и лидер политической партии «За життя» Вадим Рабинович подал иск в Высший административный суд Украины на председателя Верховной Рады Андрея Парубия «за систематическое нарушение Регламента Верховной Рады и других законов, Конституции Украины».

Кроме того, Вадим Рабинович направил депутатское обращение на имя Генерального прокурора Украины, в котором просит Юрия Луценко провести расследование и обеспечить привлечение спикера Парубия к уголовной ответственности, установленной статьей 351 Уголовного кодекса Украины, за препятствование Андреем Парубием деятельности народных депутатов путем прерывания их выступлений из-за того, что их выступления велись на другом – не государственном – языке.

Текст депутатского обращения публикуем на языке оригинала без сокращений и правок: 

 

Генеральному прокурору

Луценку Юрію Віталійовичу

вул. Різницька, 13/15, 

м. Київ, 01601

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

 

Шановний Юрію Віталійовичу!

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 5 Конституції України визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Згідно з статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У Рішенні Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року № 11-рп/2010 зазначено, що Верховна Рада України є органом державної влади, який здійснює свої повноваження на засадах представництва народними депутатами України інтересів Українського народу (абзац перший підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Сутність представницької демократії полягає, насамперед, в опосередкованій участі громадян у прийнятті рішень державного значення через своїх представників, покликаних виступати від імені виборців, виражати та захищати інтереси всього народу.

Конституційний суд України у справі № 1-1/2012 від 29 серпня 2012 року зазначив, що юридичні форми реалізації повноважень Верховною Радою України… мають важливе значення для держави та суспільства, стосуються прав і свобод громадян.

Таким чином, будь-які рішення  Верховної Ради України, в тому числі, перешкоджання діяльності народних депутатів України відповідно до  Закону України «Про статус народного депутата України» через переривання їх виступів і ненадання  їм можливості виступати іншою, ніж державна, мовою, напряму стосуються прав та свобод громадян України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 76 Конституції України повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Оскільки носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, порушення Конституції України, законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про засади державної мовної політики»,  «Про статус народного депутата України» є  перешкоджанням діяльності народного депутата України, а отже шкодою конституційним правам та інтересам громадянина, порушенням принципів верховенства права та режиму законності на території України.

08 лютого 2017 року, об 11 годині 21 хвилині під час засідання Верховної Ради України, яке вів Голова Верховної Ради України Андрій Володимирович Парубій, перервавши промову виступаючого народного депутата України, звернувся до виступаючого в залі народного депутата, який виступав російською мовою: «… я прошу виступати державою мовою, я говорив з вами на цю тему, якщо не важко. На трибуні Верховної Ради – державний орган. Ми такого не можемо бачити ні у Франції, ні в Німеччині, ні в США, в жодній іншій країні… Колеги, давайте ми всі домовимося тут усі будемо виступати державною мовою. Домовились, всі підтримують? Весь зал підтримує. Дякую.…».

Далі під час цього ж засідання  Парубій А.В. об 11 годині 37 хвилині знову перервав і зупинив виступ іншого народного депутата України і заявив: «Я прошу зараз зупинити виступ. (Шум у залі) Колеги, колеги, я вас прошу не створювати конфліктну атмосферу там, де її немає. Є Конституція України, де визначено, що державною мовою є мова українська, єдина державна мова. Не робіть конфлікту там, де його немає, я вас прошу. Колеги, ви знаєте, я, з вашого дозволу, візьму хвилину. Я ще раз попрошу, не робіть конфлікту, де його немає. Є єдина державна мова в Україні, це є мова українська. І неможливо уявити в парламенті будь-якої держави європейської, при всій повазі до всіх національних меншин, щоб у парламенті виступали іншою, аніж державною мовою. Хочете переклад? Наперед повідомляйте, будемо забезпечувати переклад вам і будемо таким чином говорити. Але я вас прошу, не провокуйте конфлікту і не провокуйте протистоянь. Я розумію, зал мене підтримує, правда ж? (Оплески) Я ж дуже ввічливо, без зневаги, без будь-якого приниження будь-якого депутата звернувся з проханням. Я це прохання прошу шанувати і поважати це прохання. Домовились? Дякую вам… Я прошу виключити мікрофон. Я прошу виключити мікрофон. Колеги, я хочу наголосити, ще раз наголошу. Мені було звернення стосовно мововедення і чітко зазначено: засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. І написано: промовець може виступати іншою мовою, якщо переклад його виступу на державну мову забезпечує Апарат Верховної Ради України. Станом на зараз немає такого механізму забезпечувати. Немає механізму забезпечувати такий переклад. Колеги, ми разом порадимося, як в тих ситуаціях діяти. Будемо думати, як працювати з того приводу…»

Це зафіксовано в стенограмі засідань Верховної Ради України, з якою можна ознайомитись, перейшовши за посиланням http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6420.html (додається).

Вважаємо, що такі дії Голови Верховної Ради України Парубія А.В. є протиправними, такими, що суперечать Конституції та законам України, а також підпадають під дію статті 351 Кримінального кодексу України «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої рад». Цією статтею визначено, що невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, а невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Конституцією України, зокрема статтею 1, встановлено, що Україна є демократична, соціальна та правова держава.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Тобто встановлення обов’язковості спілкування в органах державної влади  українською мовою суперечить конституційному призначенню держави і порушує культурні, мовні, освітні  та інші права громадян України, в тому числі народних депутатів України.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Статті 75, 85 Конституції України  визначають, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна рада України, до повноважень якої належить, зокрема, прийняття законів. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 91 Конституції України).

Згідно із статтею 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтями 82, 88, 89 Конституції України визначено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.

Голова Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Частина третя статті 2 Регламенту Верховної Ради України визначає, що мова ведення засідань Верховної Ради України визначається статтею 9 Закону України «Про засади державної мовної політики».

В свою чергу, стаття 9 Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлює, що засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу на державну мову, у разі необхідності, забезпечує Апарат Верховної Ради України. Проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою.

Тобто стаття 9 Закону України «Про засади державної мовної політики», на яку посилався Парубій А.В., не давши змогу виступити народним депутатам України, які виступали російською мовою під час засідання Верховної Ради України, встановлює, що засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ВЕДУТЬСЯ державною мовою. А промовець МОЖЕ ВИСТУПАТИ ІНШОЮ МОВОЮ.

Таким чином, стаття 9 Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлює лише вимогу до головуючого щодо ВЕДЕННЯ засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій державною мовою, тобто головуючий засідання, яким 08 лютого 2017 року був Парубій А.В., мав ВЕСТИ засідання державною мовою, що він і робив.

Більше того Конституція України, Закон України «Про статус народного депутата України», «Про вибори народних депутатів України» не вимагають від народного депутата вільно володіти державною мовою, а тому вимога щодо виступу на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і комісій державною мовою суперечить Конституції України та законам України.

Проте, якщо вже така вимога до ведення засідань Верховної Ради України, її комітетів і комісій державною мовою й встановлена всупереч Конституції України, то Голова Верховної Ради України Парубій А.В., який відповідно до Регламенту Верховної Ради України організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів, а також організовує роботу апарату Верховної Ради України, зобов’язаний забезпечити через Апарат Верховної Ради України участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і комісій перекладача для інших народних депутатів, який би здійснював переклад на державну мову промови народного депутата України, який виступає іншою мовою, ніж державна мова.

Крім того згідно із статтею 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

Згідно із статтями 6, 8 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат у порядку, встановленому законом: 1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України; 2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп); 3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; 4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів; 5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України; 6) бере участь у парламентських слуханнях; 7) звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про регламент Верховної Ради України.

У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

Статті 10, 11, 12 цього ж Закону визначають права народного депутата, зокрема, народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.  Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах.

Народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право у порядку, передбаченому законом про регламент Верховної Ради України:

1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;

2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;

3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;  4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України;

5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;

7) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування;

8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;

9) висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;

10) порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;

11) порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;

12) порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

13) передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.

Тому вимога Парубія А.В. до народних депутатів України ВИСТУПАТИ під час засідань Верховній Раді України, її комітетів і комісій, державною мовою є незаконною, оскільки народні депутати НЕ ВЕЛИ засідання Верховної Ради України, а ВИСТУПАЛИ З ПРОМОВОЮ, яка відповідно до стаття 9 Закону України «Про засади державної мовної політики» може здійснюватися іншою мовою.

Всупереч цьому Парубій А.В. мав дати вказівку Парарату Верховної Ради України забезпечити переклад виступів на державну мову депутатам, що не розуміють мову, якою виступали з промовою народні депутати під час засідання Верховної Ради України, що відбулося 08 лютого 2017 року, а не переривати виступ промовців об 11 годині 21 хвилині та об 11 годині 37 хвилині, які виступали іншою, ніж державна мова.

Таким чином, Парубій А.В. порушив норми Конституції та вищеперелічених законів України, а також перешкоджав діяльності народних депутатів України відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», перериваючи їх виступи і не надаючи їм можливості виступати іншою мовою, ніж державна,  що відповідно до статті 36 Закону України «Про статус народного депутата України» тягне за собою настання відповідальності Парубя А.В., так як невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі тягне кримінальну відповідальність, встановлену статтею 351 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України»,

прошу:

1. Ретельно перевірити викладені у даному зверненні факти.

2. Забезпечити притягнення Голови Верховної Ради України Парубія А.В. до кримінальної відповідальності, встановленої статтею 351 Кримінального кодексу України, за перешкоджання Парубієм А.В. діяльності народних депутатів України шляхом переривання виступів народних депутатів України та перешкоджання виступам народних депутатів України через ту підставу, що вони виступали під час засідання Верховної Ради України іншою, ніж державна мова, які мали місце 08 лютого 2017 року.

3. Взяти вирішення даного питання під особистий контроль.

4. Повідомити мене про результати розгляду даного депутатського звернення, вжиті заходи та прийняті рішення.

Додаток: витяг із стенограми засідання ВР від 08.02.2016р. (http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6420.html).

 

З повагою,

народний депутат України                                                      В.З. Рабінович